Українець - це стан душі, а не просто набір генів

Українець це стан душі, а не твої предки. Українцями будуть твої нащадки, якщо ти їх гідно виховаєш, щоб у них також був український стан душі. Хто по своїм предкам українець хоч в десятому коліні, але сам став запроданцем, такими й своїх дітей виховав, то на цьому створінні українські корені перериваються. Канадські нащадки українців, що навіть ні разу не були в Україні, але знають і розмовляють українською мовою і обожнюють Україну, не забуваючи культуру і традиції, це саме ті українці, яким їх предки змогли гідно передати стан української душі і вони УКРАЇНЦІ З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ, на відміну від тих недоносків, що живуть в Україні, навіть ніколи не виїжали за її кордони, але волають на всю свою тупу ватну морду "акакаяразніцанакакомязикємєняітакпанімают",

Два яскравих приклади:

1) Людина що народилася в іншій країні - український стан душі.

Ейприл Кетрін Мартін, волонтерка Корпусу миру США: «Я просто обожнюю українську мову. І зараз я навіть на російській мові не можу говорити, і мені навіть важко на ній говорити. Мене навіть інколи просять, говори російською. А я не можу. Або я починаю російською, а закінчую українською».
Ейприл згадує як 3 роки тому вперше зійшла з автобуса на станції в Острі, і розгубилася. Що вона тут робитиме у маленькому провінційному містечку. А зараз не уявляє свого життя інакше – без старої школи, якій 100 років, майже половина віку Сполучених Штатів, без церков ХІ століття на в’їзді в Остер, без цієї природи цих сердечних людей, і без Вані з Танею, які щоразу сумували, коли вона їхала з Остра, і бігли зустрічати автобус, коли вона поверталася.
Ейприл любить книжки і сама хоче стати письменницею. Хоче досліджувати світ. Каже, якби залишилась в Америці, ну, пішла б в аспірантуру, тоді працювати в якусь велику компанію. Але б там не відчувала того, що відчуває тут, що вона робить щось таке, що для неї важливо.
Провідати Ейприл сюди в Остер уже приїздили з Америки мама і дідусь. Тож тепер у Вані, крім сестрички, є ще й дідусь із Техасу – Грен Пастіл. Завжди передає своєму українському внукові подарунки на Різдво.
Тетяна каже, раніше не розуміла Ейприл. Дивувалась її прямому характеру. Ейприл із тих, хто ніколи не лукавить і завжди каже правду в очі. Переконала російськомовних Тетяниних родичів спілкуватися українською.

2) Створіння, що народилося в Україні - запроданка і зрадниця, зганьбила весь свій рід.

(Оригінальний текст з ватного інфо-ресурсу)
Валентина Матвиенко: биография
Матвиенко Валентина Ивановна – известная фигура в мире политики, принимающая активное участие в политической и дипломатической деятельности России. С 2011 года она занимает пост председателя Совета Федерации и является членом бюро Высшего совета партии «Единая Россия».
До Совфеда занимала должность губернатора и председателя правительства Санкт-Петербурга и в настоящее время является представителем органов исполнительной власти данного города в Совете Федерации Федерального Собрания Российской Федерации. Спикер верхней палаты парламента является самой влиятельной женщиной в России, к мнению которой прислушиваются главные лица на политической арене страны.
Родилась Валентина Ивановна Матвиенко (в девичестве Тютина) 7 апреля 1949 года в украинском селе Шепетовка Хмельницкой области в семье военного фронтовика Ивана и костюмера Ирины. Вскоре семья переехала в Черкассы, где и провела все свое детство председатель Совфеда РФ.